МЕМОРАНДУМ
ч.6
Про так званi "внутрiшнi справи" держави
У вiдповiдь на арешти керiвникiв i членiв Української i Московської Груп
Сприяння сколихнулося море всесвiтньої совiсти. Тепер не можна безкарно
душити борцiв за Право в будь-якiй країнi, бо на горизонтi iсторiї досi
вимальовується Нюрнберг, грiзно перестерiгаючи потенцiяльних тиранiв.
Бюрократична структура СРСР, яка узурпувала конституцiйнi прерогативи,
намагається врятувати своє безправне становище тим, що всi мiжнароднi
протести проти свавiлля називає "вмiшуванням у внутрiшнi справи" радянської
держави. Коли б прийняти цю юридичну тезу за пiдставу мiжнародного життя, то
це дало б право новiтнiм тиранам Сходу i Заходу без перешкод душити свободу
думки i дiї, зупиняючи просування людства до свiту справедливости. Правною
особою (пiдметом права) у внутрiшньому життi держави є людина.
Правною особою (пiдметом права) в мiжнародних стосунках є держава. Це
загальновiдомо. Але коли держава у внутрiшньому життi топче iнтереси i права
своїх громадян, – така країна недостовiрна i їй неможливо довiряти нi в чому!
Бо в законах вона деклярує одне, а насправдi робить цiлком що iнше.
Прикриваючись фiкцiєю "внутрiшнiх справ держави", репресивнi органи нашої
країни кидають у темницi творцiв i мислителiв, борцiв за право, незалежних
дiячiв культури, грабують лiтературнi й науковi архiви, нищать книги
невигiдних письменникiв, повнiстю контролюють кореспонденцiю, позбавляють
працi "неслухняних" людей, установлюють пiдслуховi улаштовання в квартирах i
установах, переслiдують тих чи iнших людей за допомогою провокаторiв,
агентiв i донощикiв, створюють штучнi "кримiнальнi справи" для iншодумцiв,
не дають можливости переслiдуваним виїхати до iншої країни i т. д. Увесь цей
букет безправ'я – це цiлковите iгнорування Загальної Деклярацiї Прав Людини
i Гельсiнкських Угод прикривається формулою про невмiшування у "внутрiшнi
справи"...
Розумiється, старим сталiнiстам, котрих (в наслiдок незавершености
критики культу особи) ще багато залишилось у судово-слiдчих органах i КДБ,
якi звикли працювати ночами i в цiлковитiй тайнi перед радянською i свiтовою
громадськiстю, намагання дiяти в дусi Гельсiнкських Угод i обнародувати
факти порушення Прав Людини видаються вмiшуванням у їх внутрiшнi справи.
Одначе слiдчi iзолятори, тюрми, табори – це не внутрiшня справа КДБ i МВС, а
справа всiх радянських народiв, справа цiлого людства. Коли доля чiлiйських
патрiотiв не байдужа радянським народам i проведення мiтингiв трудящих для
їх пiдтримки в СРСР невтручанням у внутрiшнi справи Чiлi, то так же
невтручанням у внутрiшнi справи СРСР i мiтинги громадян країн Заходу для
пiдтримки радянських i, зокрема, українських борцiв за здiйснення
Гельсiнкських Угод.
Саме мiжнародна правозахисна солiдарнiсть є кращим знаменом нашої епохи!
Це передвiсник нового свiту любовi i єдиного духу людства, що народжується в
соцiяльних зворушеннях XX сторiччя!
Народи свiту, народи Београдського форуму! Ми закликаємо: притягнiть
узурпаторiв права до вiдповiдальности, де б вони не з'являлися! Не можна
дозволити, щоб на порозi народження свiту єдности на землi лютували сваволя
i безправ'я! Боротьба за Права Людини – це не внутрiшня справа тiєї чи
iншої держави, це внутрiшня справа єдиного людства!
Свободу мужнiм борцям за право!
Українська Громадська Група Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод:
21 лютого 1977 року
м. Київ, Україна
Олесь Бердник
Мирослав
Маринович
Петро Григоренко
Iван Кандиба
Оксана Мешко
Левко Лук'яненко
Микола Матусевич
Нiна Строкатова.
Пiдписаний оригiнал – в архiвi Групи.
|
