(нар. 19.07.1947, с. Матюші, Білоцерківського р-ну, Київської обл.)
Член-засновник Української Гельсінкської групи
(УГГ).
Навчався на історичному факультеті Київського держуніверситету, звідки 1973
р. був виключений з 4-го курсу за "неуспішність" - насправді за
"неблагонадійність", за симпатії до репресованої української інтеліґенції.
Працював редактором у видавництві медичної літератури.
24.12.76 у членів УГГ були обшуки, причому в М.Руденка
"знашли" сховані 40 доларів США, у О.Бердника –
порноґрафічні відкритки, у О.Тихого
– стару німецьку ґвинтівку. На знак протесту Р.Руденко,
О.Бердник, М.Маринович и Матусевич
оголосили голодівку. Після арешту М.Руденка і О.Тихого Матусевич підписав
листа до урядів країн-учасниць Гельсінкської
угоди на їх захист із проханням сприяти їхньому звільненню. У
березні-квітні М. викликали на допити у
справі М.Руденка і О.Тихого.
23.04.77 Матусевич. заарештований разом з М.Мариновичем
за звинуваченням в "антирадянській агітації і пропаганді", ст. 62 ч. 1 КК
УРСР і в "хуліґанстві", ст. 206 ч. 1 КК УРСР за подіями чотирирічної
давнини. Ні в розслідуванні, ні в суді, який відбувся 22-27 березня 1978 в
м. Василькові Київської обл., Матусевич участі не брав. Вирок — максимальний
термін за ст. 62 КК УРСР — 7 р. таборів суворого режиму та 5 р. заслання. З
03.06.78 відбував покарання в таборі ВС-389/35 на ст. Всехсвятська
Чусовського р-ну, Пермської обл.
Зазнавали переслідувань у зв’язку з ув’язненням Матусевича не лише його
дружина, О.Гейко-Матусевич, але й сестра, Т.Матусевич. У цеху, де вона
працювала, були влаштовані збори, які ганьбили її за те, що не відмежувалася
від антирадянських дій брата. Промовці навіть казали, що їй не можна
довіряти роботи інженера.
У неволі Матусевич підписував листи та звернення, брав участь у
голодівках протесту в дні політв’язня і прав людини, у страйках на знак
протесту проти порушень прав в’язнів і т.п., за що неодноразово був
покараний позбавленням побачень, а також 9 разів карцером і ПКТ (приміщення
камерного типу) — загалом на 10 місяців.
Матусевич хворів гіпертонією (був звільнений від служби в армії), у нього
хворе серце.
У жовтні 1979 мати Матусевича звернулася "до всіх людей доброї волі" з
закликом захистити її сина. 05.02.80 співробітник КДБ сказав матері М., що
їй нададуть побачення з сином, якщо вона погодиться "вплинути" на нього.
05.10.80 р. М. засуджений на 3 р. тюремного ув’язнення, які провів у
в’язниці УЭ-148/ст.-4 м. Чистополя (Татарська АРСР).
Заслання Матусевич відбував у с. Кіра Читинської обл. Будучи
"помилуваним" у 1988, відмовився виїхати з місця заслання, домагаючись
реабілітації. КДБ влаштовував провокації, аж до замахів на життя Матусевича.
З початку 1989 Матусевич живе в м. Васильків Київської обл. Працює
будівельником.
Бібліоґрафія:
Г.Касьянов. Незгодні: українськая інтелігенція в русі опору 1960-1980-х
років.— К.: Либідь, 1995.— С. 144, 161-165.
Хроника защиты прав в СССР.— Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 29.— С. 4, 11,
73.
Хроника защиты прав в СССР.— Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 34.— С. 7, 16;
вип. 35.— С. 25, 42; вип. 36.— С. 84, 88.
Хроника защиты прав в СССР.— Нью-Йорк: Хроника, 1980, вип. 37.— С. 61,
63, 66; вип. 40.— С. 41, 65.
Хроника защиты прав в СССР.— Нью-Йорк: Хроника, 1981, вип. 41.— С. 21,
71; вип. 42.— С. 26.
Хроника текущих событий.— Нью-Йорк: Хроника, 1977, вип. 43.— С. 44, 52;
вип. 44.— С. 18; вип. 45.— С. 21-23; вип. 47.— С. 31, 130, 131, 142, 146;
вип. 48.—С. 25, 72, 167.
ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 49.— С. 9-12, 20.
ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 51.— С. 62, 64, 74, 167, 212; вип.
52.— С. 43-46, 55-57, 60, 61.
ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1980, вип. 53.— С. 86-88; вип. 54.— С. 59, 111;
вип. 55.— С. 26; вип. 56.— С. 109.
ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1981, вип. 58.— С. 74; вип. 60.—С. 80, 82, 87;
вип. 61.— С. 81, 99.
Вісник репресій в Україні. Закордонне представництво Української
Гельсінкської групи.— Нью-Йорк, 1980, 12-15; 1982, 5-43, 7/8-24; 1984, 4-20,
7/8-30.
С.Карасик |