БЕРДНИК Олександр (Олесь) Павлович

Відомий український письменник-фантаст, автор понад 20 романів і повістей. Член-засновник Української Гельсінкської групи (УГГ).

Учасник війни (1943-45), демобілізувався в 1946. Закінчив екстерном 7 класів середньої школи, 1946-49 — театральну студію при театрі ім. І.Франка (м. Київ).

1949 Олесь Бердник виступив на відкритих партійних зборах театру ім І.Франка, де тоді працював (це була кампанія боротьби з космополітизмом). Бердник був обурений тим, що актори театру обмовляли своїх недавніх друзів і колеґ, а також тим, що за вказівкою „згори“ перекроюються п’єси класиків. Заарештований за звинуваченням у „зраді Батьківщини", 1950 засуджений за ст. 5410 КК УРСР до 10 р. позбавлення волі. Карався на Півночі та в Казахстані.

1953 засуджений у таборі за ст. 5814 КК РРФСР на 10 р. позбавлення волі. 1955 помилуваний. Повернувся в Україну, розгорнув літературну діяльність, член СПУ з 1957. Бердник став популярним українським письменником-фантастом: до 1972 вийшло біля 20 його фантастичних романів і повістей. Великою популярністю користувалися також його статті й лекції з футурології.

У квітні 1972 в квартирі М. та Р. Руденків, де мешкав Бердник, під час обшуку співробітники КДБ вилучили працю І. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" та дві друкарські машинки. 28.04 Бердник оголосив голодування з вимогою повернути вилучене. Воно тривало 16 діб. Домігся зустрічі з першим секретарем ЦК КПУ П.Шелестом, який вибачився, але заявив, що "партійні органи не можуть втручатися в діяльність КДБ". 14.05 йому повернули друкарські машинки, але реклама на виступи була ліквідована, його твори перестали публікувати. З 1974 Бердник домагався дозволу виїхати з СРСР.

13.08.76 вийшов наказ Головного управління охорони державних таємниць у друку при РМ СРСР № 31 з приміткою "для службового користування": "Вилучити з бібліотек загального та спеціального користування і книготоргівельної мережі СРСР книги Бердника Олександра Павловича (Олеся Бердника)". Тоді ж Б. виключений з СПУ. Працював декоратором-вітражистом в об’єднанні "Художник".

У період з кінця 1976 до арешту 06.03.79 брав участь і складанні й підписав десятки листів і Меморандумів на захист заарештованих і засуджених борців за права людини. У Б. неодноразово проводили обшуки й вилучали книги, вірші, рукописи, друкарську машинку. У кінці серпня члени УГГ і МГГ, в тому числі Бердник, оприлюднили Документ № 2 „Главам урядів держав — учасниць НБСЄ. Нові репресії і новий етап правозахисного руху в СРСР“ з вимогою звільнити всіх заарештованних членів Гельсінкських груп.

14.10.77 члени УГГ, які ще залишалися на волі, спрямували до Ради Міністрів УРСР „Клопотання“ про офіційну реєстрацію Групи з наданням їй права юридичної особи.

09.05.78 Бердник написав відкритого листа до Комітету ООН у справах захисту прав і свобод людини, „Міжнародній амністії“, Л.Брежнєву і оголосив голодування, вимагаючи звільнення інваліда війни М.Руденка.

Заарештований Олесь Бердник за звинуваченням у проведенні „антирядянської агітаціїї й пропаганди“. З моменту арешту Бердника розпочав голодування. Рідні дізналися про арешт Бердника аж через два тижні.

Інкримінувалося написання і розповсюдження статтей „Свята Україна“, „Альтернативна еволюція“, „Свято Матері й Дитини“, поеми „Закляття“ (до 325-річчя приєднання України до Росії), участь в „антирядянській організації“ (УГГ) та ін. Під час слідства Б. визнав „помилки“.

17-21 грудня 1979 Бердник засуджений Київським облсудом на виїзному засіданні в м. Кагарлик за ст. 62 ч. 2 КК УРСР і ст. 70 ч. 2 КК РРФСР до 6 р. позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму та 3 р. заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

З 16.05.80 утримувався в таборі особливо суворого режиму ВС389/361, сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл.

07.09.8113.01.82 перебував у СІЗО КДБ в Києві на "профілактиці". У лютому відмовився виступити свідком у справі М.Гориня. 07.09.82 переведений у зону суворого режиму ВС389/35 (ст. Всехсвятська).

Улітку 1983 знову перебував на "перевихованні". Помилуваний на підставі Указу ПВР УРСР від 14.03.84.

17.05.84 в газеті "Літературна Україна" з’явилася "покаянна" стаття Бердника під назвою „Вертаючись додому“, де сказано, що "Гельсінкський рух є творінням ЦРУ", а Руденко і Лук’яненко, "якби в них була справжня мужність, давно зійшли б зі шляху антипатріотизму і добровільної самоізоляції".

У 1987 Бердник заснував громадську організацію "Ноосферний фронт "Зоряний ключ", мета якої — „збереження духовних цінностей народів і племен, набутих у віках тяжкої космоісторії, які безповоротно втрачаються і девальвуються в круговеті псевдоцивілізації".

16.12.89 обраний провідником гуманістичного об’єднання "Українська Духовна Республіка", видає газети "Свята Україна", „Згода“.

Восени 1991 був висунутий (але не зареєстрований) кандидатом у Президенти України.

Після звільнення вийшло біля 15 книг Олеся Бердника.

О.Бердник. Альтернативная эволюция. Самиздат.

О.Бердник. Україна січі вогняної. Смолоскип.

Олесь Бердник. Вертаючись додому. // Літературна Україна.— 1984.— 17 травня.

Українська Гельсінкська Група. 1978—1982.— Торонто-Балтимор: Смолоскип, 1983, C. 73

Українська Гельсінкська Група. До 20-ліття створення.— К.: УРП, 1996.— C. 11.

М.Назаренко. Интервью Бердника. // Бульвар.— 1996.— № 15 (34).

Л.Алексеева. История инакомыслия в СССР.— Вильнюс-Москва: Весть, 1992.— С. 27, 29.

А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні.— К.: Видавництво ім. О.Теліги.— 1998.— С. 210, 211, 212.

Г.Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років.— К.: Либідь, 1995.— С. 137, 140, 161-164, 169, 173, 174.

Український правозахисний рух. Документи і матеріали УХГ.— Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1978.— С. 9

Вісник репресій в Україні. Закордонне представицтво Української Гельсінкської групи.— Нью-Йорк, 1980, 7-23, 9-23; 1984, 3-9, 5-15.

Інформаційні бюлетені Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.— Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1981, випуски 1978-1980 рр., С. 8, 12, 14, 15, 22, 38, 40, 74, 109, 110, 115, 116, 118, 119, 128, 134, 142, 169.

Хроника текущих событий.— Нью-Йорк: Хроника, 1977, вип. 44.— С. 6, 17, 18, 114, 119; вип. 45.— С. 21, 22; вип. 47.— C. 163.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 48.— С. 21-22, 24, 128; вип. 49.— С. 10, 12, 95; вип. 50.— С. 77, 78; вип. 51.— С. 43.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 54.— С. 134; вип. 55.— С. 7.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1980, вип. 56.— С. 16, вип. 57.— С. 84.

І.Рапп, В.Овсієнко за матеріалами В.Кіпіані. Переклад В.Овсієнка

БЕРДНИК Олександр (Олесь) Павлович

(нар. 25.12.1927, с. Вавілове, Снігурівського р-ну, Херсонської (нині Миколаївської) обл.)